вікно)

Знаєш, немає нічого кращого, ніж прокинутись рано вранці, висунути носа у вікно і щиро посміхнутись. Завше знай, що так і треба. Спокій, рівновага, увага та твоє відношення. Прості речі рятують життя!

так!

Обожнюю таку погоду, такий настрій, такий запах і таку себе!

as well

вплітаючи в коси стрічку
влітаючи у чорну річку
запалиш сірника у тьмі
і стане зрозумілим все тоді

я тоді остаточно впізнаю
свою людину, знаю
я його, тобто тебе, пригорну
і посмішку в кишеню покладу

а тобі душу власну віддам
на тому ж місці, там
все, чого так справді треба -
очі, твої очі, очі-край неба

я нікому про тебе не скажу
хочеш? навіть стрічку розв'яжу
я берегтиму тебе тихо
ділитимемо кожну примху

тобі

ти хоч уявляєш як мені? я себе стримати не можу!
вихід у простому. але взаємному. тому,  може варто переступити? бо, чесно кажучи, мені якби..і не до сміху. ти знай, що я щиро. будь ласка, знай.

гадаєш?

сподіваюсь цього разу я впораюсь. бо таки страшно, якщо ці марення трохи по іншій причині. хоча, най так, якщо так. я зрозуміла тоді, зараз теж нікуди не дінусь. та все не назавжди, врешті-решт. і одні і ті ж граблі колись зламаються, або вистачить здорового глузду просто переступити, хай як би солодко то не було.
я довіряю.

dread

what does really matter, here, at exactly this moment? what is the very word to suit you? i'm so damn confused! should i just put it back on the shelf?
what's your next step? tell me! tell anything! just please..do it

Наді

крилаті  ваші  серця скавучать  дуже  тихо. туга  настільки  гірка, що  це  навіть  не  лихо. то  лиш  німе  мовчання, щодня,  щомиті  і  завжди. АЛЕ  міцне  у  вас  кохання, без  вас  і  сонцю  не  зійти.

гілля

я кожного разу шукаю суть. у будь-чому. та бодай у чашці чаю. дико тепер розуміти, що суть єдина.
знаєте яка? суть в тому, що її просто нема.