д

як важливо вчасно заспокоїтись. ти не уявляєш. і я не уявляю. а ми?
 кому треба взяти на себе провину, шоб все залагодилось. Ніхто не знає.
я не знаю шо ти зараз відчуваєш. ти певно не здогадуєшся, шо відчуваю я..

кабачок

Макаревич

• "Джаз - это такая музыка, которая не может быть сыграна дважды одинаково."
• "Я рисую свое настроение."
• "Чтоб полюбить человечество, мне конечно надо выпить грамм 100."
• "Красота украсит мир. Но не более того."

ззз

дорослішають міста, старіють діти

Юра

я люблю Юру! я щиро радію, шо є людина, яку можу відверто називати другом. певно, це те, шо по правді є цінністю в житті. якшо ти не забув, і читаєш, то я люблю тебе! і дарма ти не хочеш мого борщу! дякую тобі за стільки всього. ти так допомагаєш і підтримуєш навіть не здогадуючись про це. пасибі тобі, друже.

'

от чомусь я мало в чому впевнена, тим паче в комусь. шо варто зробити, шоб таки бути?
от мені цікаво, це залежить від мене чи від предмету моєї впевненості? але ж блін, всі і все змінюється, як можна бути впевненим у речах, які весь час стають новими?

с

А хтось зараз так мило посміхається! Більш того..як це відчувається!.. Найприєміше досі відчувати запах

слони

Слони не бігають слідами зайців.

is it?

Wisdom can be simple. It arose so long ago. Thus it's not a confirmation of renowned enchartness or certain priests! It's above chief  and infant. Shadowed are uncommonly compelled to delight it.

вікно)

Знаєш, немає нічого кращого, ніж прокинутись рано вранці, висунути носа у вікно і щиро посміхнутись. Завше знай, що так і треба. Спокій, рівновага, увага та твоє відношення. Прості речі рятують життя!

так!

Обожнюю таку погоду, такий настрій, такий запах і таку себе!

as well

вплітаючи в коси стрічку
влітаючи у чорну річку
запалиш сірника у тьмі
і стане зрозумілим все тоді

я тоді остаточно впізнаю
свою людину, знаю
я його, тобто тебе, пригорну
і посмішку в кишеню покладу

а тобі душу власну віддам
на тому ж місці, там
все, чого так справді треба -
очі, твої очі, очі-край неба

я нікому про тебе не скажу
хочеш? навіть стрічку розв'яжу
я берегтиму тебе тихо
ділитимемо кожну примху

тобі

ти хоч уявляєш як мені? я себе стримати не можу!
вихід у простому. але взаємному. тому,  може варто переступити? бо, чесно кажучи, мені якби..і не до сміху. ти знай, що я щиро. будь ласка, знай.

гадаєш?

сподіваюсь цього разу я впораюсь. бо таки страшно, якщо ці марення трохи по іншій причині. хоча, най так, якщо так. я зрозуміла тоді, зараз теж нікуди не дінусь. та все не назавжди, врешті-решт. і одні і ті ж граблі колись зламаються, або вистачить здорового глузду просто переступити, хай як би солодко то не було.
я довіряю.

dread

what does really matter, here, at exactly this moment? what is the very word to suit you? i'm so damn confused! should i just put it back on the shelf?
what's your next step? tell me! tell anything! just please..do it

Наді

крилаті  ваші  серця скавучать  дуже  тихо. туга  настільки  гірка, що  це  навіть  не  лихо. то  лиш  німе  мовчання, щодня,  щомиті  і  завжди. АЛЕ  міцне  у  вас  кохання, без  вас  і  сонцю  не  зійти.

гілля

я кожного разу шукаю суть. у будь-чому. та бодай у чашці чаю. дико тепер розуміти, що суть єдина.
знаєте яка? суть в тому, що її просто нема.

дивно

яким би ти не був янголом, та хоч хворою собакою, я більш не повірю тобі!
слухай, то занадто. але я це дозволила собі, то що ж... у вільне плавання тобі, друже. ти мій пройдений етап. при чому, вже двічі. бодай зайва спроба.. більш ні.
зелений інколи просто вицвітає! бувай.

мені ніяк

якось так мені ніяк.. знов гублю себе( ну хто коли вже мене знайде?!
шо ж так.............

моє бувай

ти знаєш, якось поганого не знаходиться
так чомусь завжди
якийсь жаль розбирає. а толку? толку, якшо вже нічого не зміниш.
я обираю просто змиритись. прийняти. усвідомити.
таке трапляється щодня, і вчора, і сьогодні, і завтра.. це не від нас залежить)
а плачучи ми шкодуєм виключно себе. невірні егоїсти
епікфейл. але така природа

він знав

Він пішов додому. Йому вже точно краще, аніж нам... Я його любила.

отакої

Незважаючи на погодні примхи, день надзвичайний! Просто переповнений яскравими емоціями, хорошими враженнями і ще кращими людьми! Такий насичений і кольоровий. Дякуювати, що я досі пригодна на дурнуваті походенькі і веселе реготання..
А ще дякую, Дімко, тобі:) 

оО

Складно отримати о шостій ранку таку психологічну травму, коли прокидаєся, а за вікном СНІГ!
В мене шок

.

Не знаю чи залишилось щось важливе на цій землі. Не ма є суті у вас. А в мене є.

сонячно

Що такого зробити у сонячний весняний день?
Мабуть десь плентатись містом, поки сонце не сховалось за обрій. Так приємно, коли тепло і все.
Знайти б когось і взяти з собою.. Коли та Щаслива приїде... Моя подруга в іншому місті. І це часто пригнічує. Але в мене її листи, шо любо душі.
Ну, тримаймо носа догори. ..ще стільки всього попереду!..

бабусь

А ви знаєте хто така бабуся? Це просто неймовірна людина! Це така надійна опора, яку навіть важко уявити. Вона знає ВСЕ! Я вражена багатством її широченної душі.
...
Я її просто люблю...

ранок

З чого ви починаєте вихідний ранок?
Мій сценарій простий. Я прокидаюсь від запаху. Йду до вікна. Заварюю горнятко кави. Дивно, коли кава постійно одна, а смак такий різний. Це залежить від того, хто тобі її заварює. Я не довіряю цього діла майже нікому. Тому шо цей процес майже магічний...
Йду на балкон. Я обожнюю свій балкон! Інколи кутаюсь у ковдру, беру музику або клаптик паперу з олівцем. Закриваю очі і починаю насолоду... Це дивовижно.
Гадаю колись прийде час, коли на балконі нас буде двоє...

словник

Пишучи літературознавчий словник, я згадала одну зустріч. Зустріч поглядів. Я завжди вважала людські очі дивовижним творінням. Щодня таких зустрічей сотні.. але дана..
Це було на парі, якщо відверто... Ті очі були такі виразні, погляд прямий і точний. Його сенс був принизливий.. Бачили б ви... Наче пронизив через усю середину.
Людські очі - це небезпечно. Образити можна й поглядом.

тепер..

Ось нарешті коли емоції вщухли.. Можна тверезо обдумати. Саме зараз, коли наче тихо, частина людей сплять, частина бориться з безсонням, відкривається істина. Вона ховається в абсурдності речей. Кидається з крайност в крайність. Така її природа.. (i guess..)
Нині здається, що я на початку. Нова сторінка, нова ручка, а я та ж. Почати варто не з паперу, а з себе. Я сама як полотно. Це зауважу. А світ - це знаєш що? Це дзеркало... Віриш чи ні.
Я вкотре усвідомлюю весь ланцюг подій - хід моїх попередніх думок. Це просто. Мо навіть щось на зразок звички.
Та в моєму випадку цьому передує повний переворот світогляду. Нестерпно перевертати власні принципи, певні стереотии з ніг на голову. Але воно того ОЙ як варто...
Ймовірно це не початок.. Принаймні далеко не кінець.

початок

Ти знаєш, провина чи радше заслуга того, що я тут на совісті Барабашки. В нього це так добре виглядає, що я роззявила рота і собі захотіла таку цяцьку. По правді пробігала думка щодо чогось подібного.. та все ж. Я гадаю це буде дещо цікаве. Почнімо!