Вападково потрапив мені до рук один лист. Причому такий ліричний, глибокий. Хотіла б поділитись частиною, тільки нікому ні слова, гаразд?
"... Ти проник у когось, хто постійно ховає свої почуття у пальці ніг, хто відмовляється показати свою слабкість, хто будучи ображеною, ніколи не зізналася б у цьому. Ти дозволив мені розкритися, виразити себе, відчути себе вразливою, відчути себе потрібною, кохати та бути коханою, плакати - і це дуже багато для когось, хто завжди стверджувала, що її емоційний діапазон може поміститися у чайній ложці! Словом, ти працював і допомагав сворити кращу, зрілішу, впевненішу та справжню версію мене; і слова не донесуть того, що це означає для мене. ..."
"... Ти проник у когось, хто постійно ховає свої почуття у пальці ніг, хто відмовляється показати свою слабкість, хто будучи ображеною, ніколи не зізналася б у цьому. Ти дозволив мені розкритися, виразити себе, відчути себе вразливою, відчути себе потрібною, кохати та бути коханою, плакати - і це дуже багато для когось, хто завжди стверджувала, що її емоційний діапазон може поміститися у чайній ложці! Словом, ти працював і допомагав сворити кращу, зрілішу, впевненішу та справжню версію мене; і слова не донесуть того, що це означає для мене. ..."
Немає коментарів:
Дописати коментар